Підозрюваний у вбивстві розповів, як він рубав тіло і за що саме убив стареньку
- Ми сварилися. Я хотів тільки налякати бабу, - каже дід. – Якраз під руками опинилася сокира. Сам не знаю, як вдарив. Хотів тільки замахнутися, а вийшло, що вдарив по голові. Попробував підняти, щоб перенести, а сили нема. Топор знов під руками, ніби хто сунув мені його. Потім рубав жінку на частини, щоб влізли у мішок
Жахлива трагедія сталася у селі Сокиринці Вінницького району. 88-річний чоловік зізнався в тому, що вбив сокирою жінку, з якою прожив 17 років. Потім розчленував тіло, по частинах склав у мішки і тачкою перевіз з хати у підвал. Щоб відвести від себе підозру, розповідав сусідам й односельцям, що жінка поїхала до родичів аж у Хабаровськ. Ще й скаржився при цьому, що сидить голодний, бо нема кому їсти приготувати. Дочка вбитої не повірила в дідові казки і заявила в міліцію. Вивести діда на чисту воду виявилося не складно.
Зізнався одразу
- Міліціонерам дід розповідав те саме, що й односельчанам, - каже працівник сектору зв’язків з громадськістю обласної міліції Ірина Добровольська. - Мовляв, баба поїхала до родичів у Росію, та ще й дуже далеко, аж у Хабаровськ. Легенду вигадав неспроста. Ще коли жінка була жива, почув від неї, що її добра знайома збирається в гості до дітей в Росію. Така версія сприймалася в селі правдоподібно, бо й справді добра знайома вбитої поїхала в Росію. Могли ж жінки разом вирушити в дорогу.
Діти до діда з бабою навідувалися не часто. У діда двоє синів, вони мають житло в одному з сусідніх сіл. У баби дві дочки. Вони – у Вінниці. Спільних дітей не мали, зійшлися разом уже у поважному віці. За однією з версій, дочка вбитої заявила в міліцію. Вона тривалий час телефонувала на мобільний до мами, але телефон не відповідав. Потім приїхала в село, але там теж не побачила стареньку, жінці було 73 роки. Дехто з односельчан розповідав, що дід став скаржитися на те, що баба довго не повертається з Росії додому. Йому порадили звернутися в міліцію. І він, нібито, сам заявив про зникнення цивільної дружини.
Як би там не було, коли міліція з’явилася в будинку, старий намагався переконати, що йому дуже жаль старенької, бо жили вони, за його словами, як голуби. Таке само порівняння дід робив і під час розмови з журналістом RIA. Казав, що йому було дуже добре з бабою, вона гарно ставилася до нього, завжди мав що поїсти, у хаті і на подвір’ї були чистота й порядок.
Міліціонери вирішили оглянути домівку. Господар не заперечував. Коли правоохоронці відчинили двері у господарську будівлю, дід занервував. Присутня при цьому дочка вбитої одразу запитала, чому це вхід у підвал закиданий різним непотребом. Коли його звільнили і копнули лопатою, наштовхнулися на мішки з рештками тіла. Старому не залишалося нічого іншого, як зізнатися у всьому.
Рубав на частини щоб у мішок влізло
Від зізнання старого кров холоне у жилах. Тим часом сам він розповідає про скоєне без найменшого хвилювання. Ні сльозинки в очах, ні тремтіння в голосі.
- Я хотів тільки налякати бабу, - каже він. – Ми сварилися. Якраз під руками опинився топор. Сам не знаю, як вдарив. Хотів тільки замахнутися, а вийшло, що вдарив. По голові. Бачу, вона одразу звалилася. Навіть не крикнула. Не вірив, що вбив. Говорю до неї – мовчить. Став думати, що робити. Як так вже воно вийшло, то рішив сховати подальше від людей. Все одно вже не жива. Попробував підняти, щоб перенести, а сили нема. Топор знов під руками, ніби хто сунув мені його.
Журналіст RIA спитався у старого, чи не страшно було четвертувати.
- А чого страшно, вона ж мертва, – каже дід.
- І як ви це робили?
- Так і робив, рубав на частини, щоб у мішок влізли.
- Але ж кров бризкала…
- То що кров, витер ганчіркою… а тоді тіло тачкою перевіз через подвір’я в підвал. Скинув у яму, присипав, прикрив.
- А раніше доводилося вбивати?
- Да, я був на фронті кращим стрілком. Не одного фріца відправив на той світ. Але воював недовго, бо мене контузило.
Під домашнім арештом
Діда не стали затримувати. У секторі зв’язків з громадськістю обласної міліції пояснюють це тим, що підозрюваний людина літнього віку. Суд застосував запобіжний захід – домашній арешт.
- Мені сказали, що за ворота не маю права виходити, - пояснює дід. – От наробив, навіть на вулицю тепер не можу вийти.
Батька по черзі доглядають його сини. Вони ж ходять у магазин за продуктами. Приготувати обід дід сам має силу. Він на вигляд молодший за свої роки. Більше переймається тим, що зачинили в будинку, аніж скоєним злочином. Схоже, старий ще не розуміє, що його будуть судити. Міра покарання за вчинене передбачає позбавлення волі на строк до 15 років.
Причиною вбивства підозрюваний називає скандал. Каже, його вже так довели, що він навіть був пішов з дому. Більше нарікає не на бабу. А на її дочку. Але у той день під гарячу руку потрапила баба. Каже, вона була не проти, щоб він пішов з дому.
- Походив я пару днів по сусідніх селах, - розповідає старий. - Думав, може яка баба візьме у прийми, але кому старий штурпак треба. Якби це мені було 60 чи навіть 70, а це вже без двох років 90. Вернувся назад. Якби сокира не попала під руку, може б не вбив бабу. Затуманила злість голову, а коли отямився, вже назад баби не вернеш.
Час від часу до будинку навідується дільничний інспектор. На діда не стали навіть надягати електронні браслети. Кажуть, де він у свої роки дінеться. Заарештованому вже оголосили підозру у скоєнні важкого злочину.
- 9 просмотров
