На центральній площі міста 168 дітей у вишиванках, джинсах та кросівках танцювали заради миру – серед них учні 8-11 класів, школи-ліцею, та козятинського училища.
- Діти самі запропонували виступати у вишиванках, - розповідає вчителька біології Тетяна Ляхович, - ні в кого навіть не виникло сумнівів, щоб одягти щось інше.
Підтримали дітей і місцеві байкери – перед початком флешмобу вони з прапорами України урочисто проїхали коло площею. Перед танцем діти виголосили свою позицію: «Скажемо ні, щоб почули усі, наші дружні дитячі дзвінкі голоси. Нет! Той войне, нам бы петь и играть. Якщо діти благають – гармати мовчать!».
Поки місцеві жителі не домовились, що збудують на місці знесеного пам’ятника Леніну, бетонна руїна на час дійства перетворилась на барикаду та стала символічною декорацією, що вписалась в ідею флешмобу.
Допомогли дітям в організації керівник танцювальної студії «Зорянка» Людмила Машевська, та хореографи Антон та Аліса Машевські, а з боку міської ради – начальник управління освіти Олена Білянець.
-У самому танці ми маємо елементи народної і сучасної хореографії. Репетирували щодня упродовж тижня, по півтори-дві години. Першого дня прийшло близько 40 дітей, але через соцмережі щодня долучались нові охочі, - розповідає хореограф Аліса, - дітям дуже сподобалось, тому хочемо і надалі робити флешмоби, вже є ідея провести такий до дня міста.
Для музичного супроводу використали пісні відомих співаків: Ані Лорак, Леді Гаги, Майкла Джексона та ін. Слова ж писали самостійно, українською та російською мовами. А у пісні Майкла Джексона використали вірш Тараса Шевченка «Чому я не сокіл».
- З мого класу ніхто не прийшов більше танцювати, - розповідає дев’ятикласниця Анна Морозова, - але для мене це важливо, тому я тут. Флешмоб це гарний спосіб для нас дітей, бути почутими.
