Сьогодні, 31 травня, на вулиці Петра Запорожця було людно - вся вулиця і, здається, півміста зібралося, щоби провести в останню путь Валентина Білошкурського. Прапорщик спецпідрозділу «Ягуар» ніс службу поблизу неспокійного містечка Слов’янськ на Донеччині. Там же, на горі Карачун, разом із 11-ма побратимами 29 травня Валентин загинув у підбитому терористами гелікоптері МІ-8.
Йому було всього 34 роки. Без батька залишилася 10-річна донечка, без чоловіка залишилася дружина, рідного сина хоронила матір.
- Я знаю цю родину дуже давно - працюю в колективі разом із матір’ю Валентина. Він був хорошим хлопцем - люб’язний, добрий, прекрасний сім’янин, чудовий син. Він був також на Майдані - дзвонив нам, розповідав усе, переживали разом з ним і раділи. А тепер ми в страшному горі - гинуть наші діти, ми не знаємо, що з цим вдіяти. Я досі не можу повірити, що ми хоронимо Валентина, - зі сльозами на очах розповідає подруга сім’ї Людмила Іванівна.
- Він був дуже хорошою людиною, такий добряк, - додають сусіди.
Вшанувати світлу пам'ять побратима приїхали його колеги зі спецпідрозділу «Ягуар». Кажуть, на Сході їх було 200. Тепер стало на двох менше - разом із Валентином загинув 30-річний Віктор Ліпський із Калинівського району, який також був у тому гелікоптері.
- Я забирав тіло Валентина із харківського моргу, - розповідає «ягуарівець» Василь Нечай. - Він служив 12 років, я на 2 місяці менше. Коли почалася АТО, ми передислокувалися в місто Ізюм, а коли була потрібна підмога - виїжджали на блок-пости. Наші хлопці були на 5-му блокпосту. Ті 12 людей, які загинули у гелікоптері, мали пройти ротацію - туди доставили військовослужбовців, їжу, всі необхідні припаси, а звідти забирали Валентина, Віктора і ще десятьох хлопців. На зворотному шляху гелікоптер підбили.
Побратим загиблого розповів, що вже загинуло 60 українських військовослужбовців. Сьогодні на Вінниччині було два похорони - інший у селі Малі Кутища Калинівського району. Там в останню путь проводжали 30-річного «ягуарівця» Віктора Ліпського. Частина колег поїхала із ним попрощатися, інша - поїхала у Вінницю на похорон Валентина Білошкурського. А вже завтра, 1 червня, вінницькі нацгвардійці повертаються на місце служби, де втратили двох друзів.
Хоронили Валентина на Центральному Вінницькому кладовищі. Побратими пострілами у небо сповістили світ про загибель військовослужбовця. А з небес у відповідь ринула затяжна злива. Лише військовослужбовці не розгорнули над головами парасольок.
- Якось потрібно було витримати блокаду, то Валентин добу просидів у воді. І захистив нас, - сказав один із бійців, вперто відмовляючись взяти парасольку.
- То земля за ним плаче - схлипуючи примовляли родичі загиблого.
За чверть години дощ став слабшим. Поховали Валентина Білошкурського як героя України - із прапором на труні та під звуки державного Гімну.
ДОВІДКА:
Прапорщику Віктору Ліпському було 30 років. Він народився в с. Райки Калинівського району на Вінниччині. На службу у військову частину 3022 поступив в травні 2001 року, з 2004 і до цього часу проходив службу у військовій частині 3028. Віктор Ліпський був надійним товаришем, добрим сином, люблячим чоловіком і гарним, турботливим батьком для 10-річного сина.
Валентин Білошкурський народився у м. Вінниці. Службу у внутрішніх військах України розпочав у червні 1998 у військовій частині 3030 МВС України, з 2002 – проходив службу у військовій частині 3028.
- 1 просмотр
