Вони не називають це антитерористичною операцією. Це війна, в якій вони борються за мир в нашій державі. Вони не хочуть, щоб їх діти чули звуки обстрілів. Їх чекають вдома та вони вірять у свою перемогу. Два вінницьких батальйони – дев’ятий та 3008 – нині у Маріуполі борються за Схід України.
– В бій не страшно йти. Страшно не йти в бій. Бо, як кажуть, краще зустріти ворога на городі, аніж на порозі. Я не хочу, щоб у нас дома робилося те, що відбувалося тут, – каже військовослужбовець Іван.
Вони покинули дітей та дружин. У багатьох була хороша робота. Дехто навіть працював на керівних посадах. Та вони не шкодують про свій вибір. Проти кого воюють – знають не з новин.
