Хлопець поїхав у Крим підробити, а потрапив на війну. Тепер, наслідуючи свого капітана, каже: “Русские не сдаются”, - і додає: “Дайте мені гранату..."
- Зі святом, вгадай, звідки телефоную? Ніколи не здогадаєшся, твій кум зараз несе службу на корветі "Тернопіль", тож на випадок, коли що станеться, будеш знати, де згинув герой, - таке от нестандартне привітання отримала від хрещеного батька мого сина Юрки Юрьєва на 8 березня. Здивувалася? Та годі, впала в ступор. Як? Що? Коли? Якого дідька?
- Та вже місяць коком тут служу, і така байда, що кришу рве, - сміється Юрка в трубку. -
Повоюємо за неньку.
Варто сказати, що Юра Юрьєв досить відомий у Вінниці кухар, який працював майже у всіх ресторанах міста “Буржуй”, “Версаль”, “Національ”, “Мафія”, “Бахус”.... Його знають як професіонала власної справи, та досить емоційного молодого чоловіка. В тому розумінні, коли що, хлопець реверанси не розводить, а рубає з плеча прямою мовою... До речі, свою професію він освоїв саме у морі, коли служив в армії на корветі "Вінниця", потім навчання, робота, сезонна робота у Криму. А в минулому році Юрка навіть потрапив до Книги рекордів України з карвінгу (художнє вирізання овочів та фруктів). Саме карвінг і привів його на "Тернопіль". Цієї зими у Києві проходив чемпіонат по цьому виду художньо-овочевої майстерності, хлопця помітили та запросили працювати у Крим до ресторану, перспективи гарні, чом би й ні. Все змінила зустріч у Севастополі зі старими товаришами по службі, серед яких був присутній мічман корвета "Тернопіль". Останньому дуже сподобалось, як кум готує і той запропонував послужити коком1. Ура! Хлопець прийняв присягу.1 Зняв квартиру для сім’ї і почав служити Україні - балуючи моряцькі шлунки вишуканою їжею.
Не так сталося...
- Для мене служба на кораблі - звична справа, знав на що йду, це я тоді так думав, -
розповідає Юра. - А тепер у мене слів немає, власне, пристойних слів. Так, ми всі слідкували за подіями на Майдані, за дезертирством президента та тупий злив цілої країни Путіну1. Та до останнього ніхто не вірив, не хотів вірити, що російські війська ввійдуть у Крим. А потом всі очманіли від тупого морозу, на який впав російський очільник, а ще від "зелених чоловічків", які озброєні, наче самим Камероном. Капець, я у захваті від "Самоборони Криму"! Якщо вони і справді представляють собою партизанські загони, хочу, щоб показали той чарівний ліс, де видають такі класні штуки (снайперські гвинтівки, кулемети...)
По словам вінничана "зелені хлопці" випали в осадок, коли українські моряки відмовилися
здатися.
- А наш капітан просто красавчик, я від нього у захваті, - каже Юрка. - Ти вже чула, звісно, та й усі чули, як на вимогу російського віце-адмірала Олександра Вітко здати зброю і корабель, командир корвета "Тернопіль", капітан Максим Ємельяненко сказав: "Русские не сдаются!" Чувак у ступорі, команда в кайфі. Ми тепер не тільки Crazy Submarine, як нарекли команду натовці під час навчань – ми суперукраїнский Crazy, та суперпатріотичний.
Трохи потрясіння
Початок березня ознаменувався тривожними повідомленнями - в інтернеті з'являлися новини про те, що українські кораблі у Севастополі заблоковані російськими. Що моряки потерпають від нестачі їжі, води, та не можливості хоч на мить зійти на берег. А ще від постійних послів "доброї волі", які то гроші пропонували, то зброєю погрожували.
- Уявляєш ситуацію - в бронежилеті спиш, бронежилетом вкриваєшся, повна бойова готовність, - каже Юрій, якого, окрім камбуза назначили відповідальним за зброю, ту саму, що моряки демонстративно для російських моряків здали в трюм (мовляв, ми за мирне вирішення конфлікту). - Від такої відповідальності нерви, звісно, на межі, а з моїм темпераментом “дайте в руки гранату, я ворога порву на дрантя”. Наші хлопці тримаються на національній ідеї, а всіх навколо надрочують проти України. До речі, слід розуміти, що на кораблях служать в основному контрактники. Взагалі, на корветі "Тернопіль" всі моряки по контракту, а в нас кажуть: "як платять так і працюють", цим, власне, і хотіли скористатися посли на чолі з адміралом Вітко. Пропонували морякам в кілька разів збільшити зарплатню, тільки перейдіть на "сторону триколора". І ніхто не ворухнувся. Вражає? Мене теж.
Війна не допустима
- У нас на кораблі, наче збірна по футболу, хлопці з різних областей служать, від сходу до заходу України, - розповідає Юрій. - І всіх хочуть опустити на коліна. Ніфіга. Хоча, правду кажучи, з нашим озброєнням можна тільки на полювання ходити, а не на війну.
Від розуміння цього, в перші дні облоги в команди була тиха істерика, всі молилися, щоб не було війни, тому що в кожного сім’я, близькі люди. І все це на фоні повної готовності йти на смерть - “коктейль Молотова” відпочиває. Перший шок минув, оговтались, з Києва чути тільки про перемовини, всі розуміють, якщо почнеться війна, то ця маленька куля на ім'я Земля розколеться навпіл.
- Вийти з бухти ми не можемо, російські вояки затопили фарватер, - розповідає вінничанин. - Їжу привозять, вода є, команда чекає... Всі розуміють, що стріляти один в одного, це недопустимо.
На корветі «Вінниця» вінничани вже не служать
Колишній заступник командира корвету1 «Вінниця» Володимир Коваль на прохання журналіста RIA розповів, що нині в команді нема військовослужбовців з Вінниці.
- У даний час я також несу службу на іншому кораблі, - сказав у телефонній розмові Володимир Коваль. – Однак знаю, що представників з Вінниці нема на кораблі.
Співрозмовник попросив зателефонувати трохи пізніше. За цей час пообіцяв ще раз перевірити інформацію. Вдруге у телефонній розмові сказав, що його інформація відповідає дійсності.
- У складі команди є декілька представників з районів Вінницької області, але не з Вінниці, - уточнив співрозмовник. Пан Коваль підтвердив інформацію про те, що корвет «Вінниця» заблоковано кораблями Чорноморського флоту Росії.
Нагадаємо, шефство над корветом «Вінниця» місто взяло ще у 1997 році. Відтоді щоразу на День флоту делегація з Вінниці їздила до Севастополя, щоб привітати земляків зі святом. Підтримували екіпаж матеріально. Наприклад, у 2011 році місто й область перерахували загалом 250 тисяч гривень на технічну підтримку корабля. Остання поїздка була 26 липня 2013 року. Перед тим командування Військово-морських сил України прийняло рішення про списання корвету, через його вік та технічний стан. Однак вінничани відстояли свого «підшефного». Командувач Військово-морських сил відмінив своє рішення про утилізацію корвету. У липні 2013-го корвет перевели до групи навчальних кораблів. Восени 16 членів екіпажу завершили строкову військову службу, а з листопада навчальний процес на корветі «Вінниця» розпочали контрактники.
Як стверджують військові моряки, корвет «Вінниця» унікальний своїм обладнанням.
- Навіть коли судно залишається в порту, його системи дають можливість бачити все Чорне море, - каже Володимир Коваль. – Другого корабля з таким обладнанням нема на нашому флоті.
