Основною підставою виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору, загальний порядок якого встановлений нормами Кодексу законів про працю (далі - КЗпП). Зокрема, згідно з частиною 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Окрім того варто зазначити, що законодавство про працю надає працівнику право укладати трудові договори на одному або одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, колективним договором або угодою сторін.
У разі, якщо працівник виконує в тій же установі поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, йому провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника у розмірі, передбаченому в колективному договорі. Така додаткова робота для нього буде вважатися основним місцем роботи.
Щодо інформування органів ДФС про прийняття працівника на роботу нагадаємо, що порядок повідомлення затверджений постановою Кабміну від 17.06.2015р. № 413.
Відповідно до вказаної постанови повідомлення про прийняття працівника на роботу має надати роботодавець до територіальних органів ДФС за місцем свого обліку як платника ЄСВ за формою - додаток до постанови № 413. Повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
У випадку, коли працівник без звільнення від своєї основної роботи виконує на тому ж підприємстві ще й додаткову роботу за іншою професією (посадою), повідомлення про прийняття на роботу такого працівника подавати не потрібно.
ГУ ДФС у Вінницькій області
